Новоутворення

2010

дерево, папір, друк

У співпраці за архітектором Олександром Бурлакою. Роботу було реалізовано після консультацій зі студенткою Уральського університету Ольгою Рибою, що допомогла зібрати інформаційні матеріали, не всі з яких були у вільному доступі.

Форма кола та жанр архітектурного плану у цій роботі нагадують про експерименти російського авангарду, зокрема про ПРОУНи Еля Лисицького - візіонерські карти бойових дій. Але там, де "червоний клин бив білих", зараз йде інша війна з іншими переможцями - війна "елітарних" інтересів проти інтересів громадських. Проект Нікіти Кадана та Олександра Бурлаки досліджує зміни міського середовища, що стали результатом переможного наступу нового дикого капіталізму. На картах зображено райони Києва (де мешкають автори) та Єкатеринбурга, у яких публічний простір зникає під натиском приватних інтересів. Сквери вирубуються аби звільнити місце для "елітних житлових комплексів", площі перетворюються у торгові центри, музичні школи - у паркінги. В Єкатеринбурзі для "зачистки" території часто використовують підпали. Автори пишуть: "Наші кола - це і лабораторні скельця, на яких квітнуть буологічні новоутворення, й ілюмінатори, через які ми дивомося на сьогоднішній день, як на майбутнє".

(текст Катерини Дьоготь для каталогу Уральської індустріальної бієнале)

Neoplasm

2010

wood, paper, print

The work was created in collaboration with an architect Alexandr Burlaka. "Neoplasm" project was carried out after consultations with Ural University student Olga Ryba, who helped to gather information, not all of which was openly accessible.

The circular forms of these works and their blueprint genre draw on the Russian avant-garde, specifically El Lissitzky’s Prouns – visionary maps of battle-plans. But where the “red wedge beat the whites” a different war with different victors now rages – the war between the interests of the “elite” and those of the public. "Neoplasm" project explores the changes in the urban environment that resulted from the triumphant arrival of a new form of unfettered capitalism. Maps depict areas of Kiev (where the artists live) and Ekaterinburg where public space is disappearing under the onslaught of private interests. Public gardens are being demolished to make way for “elite housing complexes,” squares are turning into shopping malls, and music schools become parking lots. Arson is a common method in Ekaterinburg for ‘clearing’ territory. The artists write: “Our circles are both Petri dishes on which biological neoplasms have ‘blossomed’ and side-windows through which we look at today as at the future.”

(text by Ekaterina Degot for the catalogue of Ural industrial biennial)